У Запоріжжі розпочалася ініціатива з надання підтримки дітям, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів., які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Спільно з громадськими організаціями та фахівцями з прав людини місцева влада проводить інформаційні заходи, де запоріжцям розповідають, як отримати статус дитини, яка постраждала внаслідок воєнних подій.
Захід відбувся в міському центрі соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, де експерти роз’яснили процедури та правові аспекти отримання статусу для таких дітей. Зокрема, надано інформацію щодо доступних соціальних програм, прав та підтримки, які можуть надаватися дітям, щоб полегшити їхнє соціальне втручання та адаптацію після військових конфліктів.
Мета ініціативи полягає в тому, щоб надати конкретну допомогу дітям, які пережили тяжкі періоди воєнних дій, та висвітлити шляхи отримання статусу, який може забезпечити їм необхідну підтримку та можливості для подальшого життя.
Постанова № 268, яка була затверджена урядом 5 квітня 2017 року, стала важливим інструментом для регулювання порядку надання статусу дитині, що постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів. Однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням Російської Федерації на територію України було визначено необхідність внесення змін до цього документа.
Згідно з оновленою версією постанови, враховуючи нові реалії та виклики, які виникають внаслідок агресії, зміни визначають додаткові заходи та підходи до забезпечення прав та підтримки дітей, які постраждали внаслідок воєнних подій. Оновлений порядок надає більше можливостей для забезпечення соціальної реабілітації та психологічної підтримки дітей, що пережили травматичні ситуації в контексті воєнного конфлікту.
Додатково до визначених критеріїв, які надають дитині право на отримання статусу постраждалої внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, важливо враховувати, що такий статус може бути також наданий дітям, які втратили одного чи обох батьків унаслідок цих подій.
Для отримання статусу, сім’я дитини повинна звернутися до служби (управління) у справах дітей міськради та подати заяву. У цій заяві законні представники, або родичі, мають вказати всі обставини, які підтверджують необхідність надання статусу. Разом із заявою слід представити пакет документів, що підтверджують вказані обставини, такі як медичні свідоцтва, свідчення очевидців, рішення суду, якщо такі є, та інші документи, які можуть встановити факти постраждання дитини.
Висновок оцінки потреб сім’ї у соціальних послугах, який складається центром соціальних служб, є обов’язковою частиною процедури отримання статусу. Цей висновок визначає потреби дитини та її сім’ї у соціальній підтримці та послугах для подальшого успішного втілення в суспільство.
За отриманням статусу для дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій, родина може звернутися до центру соціальних служб. Цей процес можна ініціювати особисто, відвідавши відділ соціальної роботи за місцем проживання, оскільки в кожному районі діє відділ соціальної роботи, готовий надати консультації та допомогу. Також існує можливість подати заяву онлайн, де важливо вірно вказати контактний номер телефону та адресу, за якою родина перебуває або проживає.
Після досягнення 14 років дитина може звертатися до служби самостійно, а далі спеціалісти узгоджують з родиною чи особою час та місце зустрічі, під час якої проводиться оцінка потреб у соціальних послугах.
Згідно з цим оцінюванням, протягом наступних 5 днів готується Висновок, який родина отримує у копії. За наявності додаткового пакету документів та цього Висновку родина має можливість звертатися до служби (управління) у справах дітей для отримання статусу дитини, яка постраждала внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів.
Цей процес має на меті забезпечення найбільш ефективного та оперативного вирішення питань, пов’язаних із наданням підтримки та соціального захисту дітей, які потребують особливої уваги в умовах воєнного конфлікту.
Це особливо стосується дітей, які переживають важкі умови в зоні воєнних дій, були вимушені евакуюватися з власної території чи деокупованих територій, повернулися з-за кордону, або мають статус члена сім’ї загиблого, втратили батьків внаслідок війни або зазнали інших втрат, пов’язаних із воєнним конфліктом.
