Європейський Союз розробляє концепцію абсолютно нового механізму підтримки України — так званого репараційного кредиту. Йдеться про фінансову конструкцію, яка дозволить надати Києву значний обсяг довгострокових коштів, використавши як гарантію не бюджетні ресурси країн-членів, а майбутні репарації, що їх має сплатити Росія після завершення війни або ухвалення відповідного міжнародного рішення. Про це повідомляє видання “Вчасно”.
Суть ідеї полягає у створенні спеціальної кредитної платформи, яка спиратиметься на доходи від заморожених російських активів, що перебувають у юрисдикції Європейського Союзу. Найбільша частина цих ресурсів — це кошти Центрального банку РФ, заблоковані на рахунках європейських фінансових структур після початку повномасштабної агресії. Загальний обсяг активів перевищує €200 млрд, і вони щороку приносять прибутки, що обчислюються сотнями мільйонів євро. Саме ці нарахування й планують використати як заставу, що дасть змогу запустити багаторічне фінансування українських програм відновлення та модернізації.
Першими країнами, що публічно підтримали створення такого інструменту, стали Франція, Нідерланди, Естонія та Чехія. Їхні уряди наголошують: Європа має не лише підтримувати Україну в умовах війни, а й забезпечувати сталі механізми, які готуватимуть ґрунт для подальшого притягнення Росії до матеріальної відповідальності.
Німеччина та Італія ставляться до ідеї обережніше, акцентуючи на юридичних ризиках, пов’язаних із використанням державних активів іноземної країни як гарантійної бази. Утім, у Єврокомісії визнають: дискусія триває, і створення такого інструменту може стати проривом у міжнародній фінансовій практиці.
Україна вже передала партнерам перелік сфер, які потребують першочергового фінансування. Серед ключових напрямів — гуманітарне й технічне розмінування, відновлення житлового фонду, модернізація енергетичної інфраструктури, розвиток цифрових сервісів та програми для ветеранів. Пропонується, щоб кредитний механізм працював подібно до цільових фондів довгострокового відновлення, але з гарантією того, що його покриття у майбутньому буде забезпечено коштом агресора.
Очікується, що перші рішення щодо структури нового механізму можуть бути ухвалені на грудневому саміті ЄС у 2025 році. Якщо країни-члени дійдуть згоди, запуск платформи можливий уже в першому кварталі 2026-го.
Аналітики зазначають: у разі успіху цей фінансовий інструмент стане не лише важливим жестом солідарності з Україною, а й універсальним прецедентом для інших держав, які постраждали від воєнних агресій та прагнуть домогтися справедливої компенсації без очікування на тривалі міжнародні судові процеси.