Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан знову зробив заяву, яка викликала хвилю критики в Європі. У розмові з главою медіаконцерну Axel Springer Матіасом Депфнером під час подкасту MD meets, що вийшов 15 листопада, він поставив під сумнів реальність російської загрози для НАТО й водночас припустив: успіх України на фронті, на його думку, може підштовхнути Кремль до ядерної ескалації. Про це повідомляє DW.
У своїй звичній манері Орбан відкинув страхи європейських столиць щодо можливого удару Росії по країнах ЄС, назвавши ці побоювання «комічними». Пояснив це тим, що, мовляв, російський потенціал є недостатнім для прямого зіткнення з блоком. Він апелював до цифр: понад 400 мільйонів населення Євросоюзу проти приблизно 140 мільйонів у Росії та суттєва перевага в сукупній військовій силі. При цьому політик нагадав, що російська армія за кілька років так і не змогла здобути стратегічного успіху в Україні.
Попри таке знецінення можливостей РФ, Орбан паралельно заявив інше — поразка Москви, мовляв, зробить Кремль більш схильним до застосування ядерного потенціалу. Таким чином угорський прем’єр фактично повторив ключові меседжі російської пропаганди про нібито «небезпечні наслідки» української перемоги.
Політичний контекст теж очевидний: до парламентських виборів у 2026 році в Угорщині Орбан підходить із ризиком втрати влади. Загравання з Кремлем давно стало його електоральною технологією. Відомо, що він активно блокує інтеграцію України в ЄС, а також наполегливо намагається позиціонувати Будапешт як майданчик для гіпотетичної зустрічі Дональда Трампа та Володимира Путіна. Паралельно Орбан домагається для країни виняткових умов — зокрема, тимчасового звільнення Угорщини від американських обмежень на імпорт російських енергоносіїв, аби зберегти внутрішню підтримку.
Попри заяви Орбана, військові та розвіддані країн НАТО демонструють іншу картину. Командувач об’єднаного логістичного командування Альянсу генерал Александр Сольфранк попереджав, що Росія здатна завдати обмеженого удару по країнах НАТО хоч завтра, хоча широкомасштабний наступ, за оцінками, більш імовірний у другій половині десятиліття — приблизно після 2029 року. У розвідці ГУР також наголошують: Москва проводить масштабні реформи, формує нові ударні підрозділи й активно розгортає програми озброєння, розраховані саме на можливе протистояння з НАТО до 2030 року.
Паралельно Кремль посилює гібридну активність по всій Європі — кібератаки, підтримка проросійських політичних груп, інциденти з БПЛА та диверсії. Це — елементи довгострокової стратегії, яку Росія впроваджує десятиліттями.
Окремий резонанс викликав секретний документ розвідувального управління НАТО, у якому описані нові зразки російських озброєнь. Серед них — міжконтинентальна система «Буревестник» із ядерною силовою установкою, мобільний ракетний комплекс «Орешник», а також підводні безпілотні платформи «Посейдон». Саме ці технології створюють додатковий виклик для безпеки країн Альянсу й демонструють, що кремлівські наміри виходять далеко за межі нинішньої війни.
Тож заяви Орбана про «сміховинні страхи Європи» різко контрастують із реальними оцінками західних військових структур. На тлі триваючої війни в Україні й розвитку нових видів російського ударного озброєння такі коментарі угорського прем’єра виглядають не аналітикою, а частиною його давньої політичної гри.