У Німеччині знову актуалізували питання вивчення Голодомору в шкільній програмі: група впливових політичних діячів, інтелектуалів та громадських активістів із Німеччини, Польщі й України звернулася до федерального Міністерства освіти з вимогою додати тему Голодомору 1932–1933 років до обов’язкового курсу історії. Автори звернення наголошують, що знайомство школярів із трагедією українського народу має стати невід’ємною частиною сучасної європейської історичної пам’яті.
Лист адресували федеральній міністерці освіти Карін Прін, і його вже підписали близько двох десятків відомих науковців, політиків та культурних діячів. Ініціатива приурочена до Дня вшанування жертв Голодомору та покликана посилити суспільну увагу до злочину сталінського режиму. Серед тих, хто підтримав звернення, — мер Лейпцига Бурхард Юнг, колишня депутатка Європарламенту Гізела Калленбах, дисидент зі Східної Німеччини Вольф Бірман і українська письменниця та публічна інтелектуалка Оксана Забужко. Підписанти закликають і інших відомих особистостей долучитися до кампанії.
У документі нагадують, що в 2022 році Бундестаг визнав Голодомор геноцидом українського народу та рекомендував уряду приділяти більше уваги його висвітленню в освітній сфері. Попри це, зазначають автори, реальних зрушень практично немає: тема офіційно з’явилася лише в навчальній програмі однієї федеральної землі — і навіть там її подали як факультативну опцію, а не обов’язкову частину курсу.
Підписанти підкреслюють, що у німецьких школах сьогодні навчається багато дітей-біженців з України, які пережили війну або є нащадками тих, чиї родини торкнулася трагедія Голодомору. Через це, пишуть вони, важливо створити умови, в яких історична пам’ять українців не залишатиметься поза увагою їхніх однолітків.
У листі також наводиться промовиста паралель між двома злочинами тоталітарних режимів XX століття — Голокостом євреїв та зумисним знищенням українців під час Голодомору. Автори наголошують: хоча ці події мають різну природу, їх ріднить масштаб людських втрат і системність репресій. Теза про унікальність Шоа не повинна, на їхню думку, закривати шлях до належного вшанування інших масових злочинів проти європейських народів.
Вони зауважують, що без базових знань про історичні травми українців молодим європейцям складно зрозуміти силу опору, яку українське суспільство демонструє після початку повномасштабного вторгнення Росії. Натомість обізнаність у цих питаннях допоможе формувати більш відповідальне ставлення до необхідності підтримки України.
У День пам’яті жертв Голодомору президент України Володимир Зеленський звернувся до українців у різних країнах, підкресливши значення національної пам’яті та єдності у боротьбі за майбутнє. Сама дата — остання субота листопада — традиційно об’єднує українців у вшануванні мільйонів убитих режимом Сталіна.
Цьогоріч Музей Голодомору в Києві відкрив двері для вільного відвідування з 13:00, аби кожен охочий зміг вшанувати жертв геноциду. Водночас свою історію розповіла 101-річна очевидиця трагедії Яніна Соколовська, яка пережила голод у дитячому віці. Її свідчення — ще одне нагадування про масштаби злочину та необхідність боротьби за правду на міжнародному рівні.