Питання мобілізації в Україні й надалі викликає значний суспільний інтерес, особливо серед молодих чоловіків. Загальне правило залишається незмінним: обов’язковому призову під час мобілізації підлягають громадяни чоловічої статі віком від 25 до 60 років. Водночас чинне законодавство передбачає окремі ситуації, за яких на військову службу можуть залучати і осіб, які ще не досягли 25-річного віку.
Ключовим фактором у цьому питанні є не лише вік, а й правовий статус чоловіка щодо військового обліку. Юристи наголошують: якщо громадянину ще не виповнилося 25 років і він не проходив строкову або іншу військову службу, зазвичай він має статус призовника. У такому разі мобілізація можлива виключно за його добровільною згодою. Примусово залучити до служби призовника до досягнення встановленого віку не можуть.
Інша ситуація складається з тими, хто, не досягнувши 25 років, уже набув статусу військовозобов’язаного. До цієї категорії належать чоловіки, які раніше проходили військову службу або з інших підстав перебувають на військовому обліку. Вони мають відповідні документи — військовий квиток або тимчасове посвідчення. Саме цей статус відкриває можливість призову в межах мобілізаційних заходів, незалежно від того, що людині ще не виповнилося 25 років.
Різниця між призовником і військовозобов’язаним є принциповою. Призовник лише приписаний до призовної дільниці й потенційно може бути направлений на строкову службу. Військовозобов’язаний же вважається повноцінним учасником системи військового обліку та може бути залучений до служби під час мобілізації відповідно до потреб держави.
Окрім цього, наприкінці 2025 року в Україні набули чинності зміни, що стосуються бронювання працівників від мобілізації. Роботодавцям дозволили оформлювати відстрочку навіть для тих співробітників, у яких є проблеми з військовим обліком або які перебувають у розшуку територіальних центрів комплектування. Для виправлення порушень передбачено 45-денний термін, після завершення якого роботодавець має право розірвати трудові відносини.
Також було розширено можливості для критично важливих підприємств: відтепер вони можуть бронювати будь-яку кількість працівників, а подавати документи на бронювання дозволено один раз на рік. Додатково з 1 січня 2026 року зростає мінімальна заробітна плата — до 8 647 гривень, що автоматично підвищує і мінімальний рівень доходу, необхідний для бронювання працівника, — до 21 617 гривень 50 копійок.